Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах!
Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням.
Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду.
Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу.
Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона.
У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків.
Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів.
Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками.
Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера.
Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава.
Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували.
Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!
Эээ, братишка, слушай, я тут решил поделиться со всеми своей историей, о том, как я на минуточку, стал рэпером-наркоманом. Так что садись поудобнее и будь готов к невероятной поездке в мою жизу. Чувствуешь, как адреналин кипит в крови? Ну вот, поехали!
Однажды, сидя в своей тесной комнатушке, я понял, что всё это не для меня. Школа, работа на складе, всё слишком скучно и серо. Я жаждал приключений, острых ощущений, ведь жиза так живётся один раз, да? И тут я вспомнил, что у меня есть знакомый Чечик, который явно знал, как раздербанить закладки и придать жизни новые краски. Решил я встретиться с ним и узнать, что на самом деле творится в этом мире наркотиков.
“Привет, Чечик! Что по жизни?” – я кинул ему небрежную пятерку.
“Хэй, братишка! Вот тебе шримпы, закусишь потом. Итак, слушай, у меня есть то, что тебе точно понравится. Кокаин, самый настоящий экстаз для мозга. Ну что, готов прикоснуться к миру настоящего адреналина?” – он нахлобучил свою шапку задом наперёд и улыбнулся.
Я понял, что всё это немного сумасшествие, но тогда мне хотелось испытать на себе все грани безумия, познакомиться с тёмной стороной. |
“Ладно, Чечик, я согласен. Но только одну закладку, я не готов к большему.” – чуть помедлив, я сказал ему.
Чечик нахлобучил свои темные очки и достал из кармана маленькую флакончик с белым порошком. Он раздербанил его на две части на своей джантике и одну половинку поднёс к моему носу. Моментально я почувствовал, как точка адреналина прожгла мое сознание, а сердце задёрнулось в танго с небывалыми эмоциями. Ах, ещё одна закладка в моей жизни.
Наше путешествие продолжалось. Я уже не мог понять, где реальность, а где мир наркотической иллюзии. Однажды, будучи на хмурых мыслях, я прогуливался по городу и вдруг увидел пожарную часть. В моей голове зазвучала магнитная идея – поразить всех своим талантом и нарисовать граффити прямо на их стенах. Это был шанс показать миру, насколько жива и свободна наша культура!
Ночью, под прикрытием темноты и своих бешеных фантазий, я взял баллончик с краской и выпустил на волю свою душу.
Но когда я уже отметился на стенах пожарной части и чувствовал себя настоящим кубинским ренегатом, все замолчали. Где-то задребезжал рациями знакомый голос Чечика. Он кричал, чтобы я срочно уходил оттуда, ведь полиция уже была на подходе. В полном отчаянии я закончил свое произведение и рванул прочь, мчался, как ураган, в никуда, оставив за собой только кусочки своей души, переплетенные с краской. Но граффити, рэп и наша культура – это настоящий фарш, огненный штурм мозга, дарящий нам свободу и самовыражение.
Так что, друзья мои, не пытайтесь найти смысл в этой жизни с помощью наркотиков. Открывайте в себе таланты, позволяйте им раздербанить ваши стереотипы и улетайте в мир настоящего адреналина. Граффити, рэп и наша культура – это наш наркотик, который нам по настоящему нужен!
